Виклик науковому суспільству та проблема сучасності – так звані журнали-хижаки (Predatory journals). Основний мотив зрозумілий – комерційна складова. Часто не зовсім сумлінні компанії використовують такі журнали. Це дуже зручно: статті можна писати посередні, вартість не висока і з редактором завжди можна домовитися. У чому загроза альтернатив у вигляді журналыв-хижаків і чому від шахраїв страждає так багато людей? Поговоримо у цій статті.
Потенційно хижацький журнал: відмінні риси
Перше і головне правило звучить дуже банально, але саме його часто забувають. Не можна опублікувати статтю в авторитетному журналі дуже дешево і дуже швидко. Будьте реалістами і задумайтесь, чому умови настільки привабливі, що суперечать здоровому глузду? Пам’ятайте про горезвісний безкоштовний сир і не попадіться в мишоловку.
Резюмуючи досвід роботи нашої компанії, ми виробили ряд критеріїв хижацьких журналів. Ці критерії ми розділили на п’ять груп:
- Видавництво
- Редакційна колегія
- Цитування
- Редакційна політика
- Журнал та його випуски
Виділимо найважливіші критерії оцінки якості журналу в кожній з груп.
1. Видавництво:
- Редакція пропонує агентські послуги, наприклад, щодо підготовки платних рецензій (сюди не належать легальні послуги, такі як переклад, редагування або технічна підготовка рукопису)
- Видавництво публікує журнали, які об’єднують галузі, які не пов’язані одна з одною (наприклад, «Міжнародний журнал бізнесу, гуманітарних та технічних наук»)
- Редакція використовує e-mail адреси, розміщені на gmail.com, yahoo.com або на інших безкоштовних поштових серверах
- Видавництво не публікує інформацію про політику відкликання статті чи відкликає статті без офіційної заяви про це
2. Редакційна колегія:
- Журнал приховує імена та прізвища своїх співробітників, експертів, членів редколегії, їх місця роботи
- Склад редколегії журналу перетинається зі складом редколегії іншого журналу того ж таки видавництва більше, ніж на 30%
- Серед членів редколегії є особи, які не мають публікацій у наукометричних базах WoS Core Collection, Scopus за останні 10 років
- Серед членів редколегії немає фахівців з тематик статей, що публікуються в журналі
- На сайті немає опису, яким чином обробляються рукописи, або цей опис дуже узагальнений та лаконічний
- Редакція ініціює надсилання рукопису не зворотною формою на сайті, а на електронну пошту. Цей метод не можна вважати надійним
3. Цитування:
- Журнал пропонує послуги з маніпуляції з цитуванням, збільшення наукометричних показників, включаючи надмірне самоцитування
- Високе самоцитування журналу (перевищення посилань на свої публікації в порівнянні над посиланнями на журнал з інших джерел) та договірне цитування
- На сайті опубліковані або розсилаються по email рекомендації для авторів щодо включення до своїх робіт посилань на статті у певних журналах
- Надмірне перехресне цитування журналів, що належать одному видавництву або афілійованим видавництвам
4. Редакційна політика
- На сайті немає достатньої інформації для авторів, не розкрито редакційну політику видання та публікаційну етику, положення про рецензування та платні послуги (якщо такі є)
- Немає рецензування (це можна визначити, наприклад, за критично швидким терміном проходження статті – 2-3 тижні і менше)
- Журнал просить автора самостійно підготувати чи отримати від колег рецензії на свій текст
- Журнал розсилає спам із пропозицією опублікуватися в найкоротші терміни (2–3 дні, тиждень тощо)
- Журнал пропонує підвищити науковий рівень статті силами редакції (публікація під ключ)
- Журнал заявляє на сайті, що приймає тексти будь-якої якості
Публікація статей позачергово за плату
5. Журнал та його випуски
- Назва журналу не відображає тематику опублікованих матеріалів і географію походження його авторів
- На сайті журналу не розміщено у відкритому доступі анотації, ключові слова, інформацію про авторів російською (для російськомовних журналів) та англійською мовами для всіх статей та оглядів
- Журнал публікує тексти з широкого кола наукових дисциплін (всеосяжне охоплення тематичних галузей)
- Журнал одночасно публікує статті з двох і більше наукових тем, які не пов’язані одна з одною ні тематично, ні методологічно
- Критично високий обсяг текстів у номері (від 40 та більше статей)
- Публікація додаткових випусків поза наскрізною нумерацією (якщо кількість публікацій у додаткових випусках за останній рік перевищує 100)
- Різке зростання кількості публікацій на рік (більш ніж у 2 рази по відношенню до попереднього року)
- На сайті або в журналі рекламуються платні заочні конференції
- В архіві журналу-хижака зазвичай дуже багато статей з одного регіону. Наприклад, переглянувши кілька останніх номерів журналу, Ви побачили переважну більшість авторів з України.
Головні борці з журналами-хижаками – антагоністи. Рух знайшов широке поширення в усьому світі. Головний борець – Дж. Білл. Він не побоявся скласти перелік таких видань і отримав визнання
Що потрібно знати про хижацькі індекси, метрики і бази?
Щоб не стати жертвою хижацького журналу, важливо використовувати інструменти розпізнавання псевдонаукових видань. Орієнтиром перевірки стануть такі параметри:
- Компанія-видавець на своєму веб-сайті розміщує мало інформації про себе, історію створення, територіальне розміщення, контактні дані, структуру, склад рецензентів.
- Показники якості статті оцінюються за дуже низькими та «невимогливими» критеріями. Швидше оцінка носить формальний характер, терміни рецензування або вказуються або становлять від 1-го дня.
- Щорічно простежується значне збільшення кількості опублікованих статей журналу і при цьому воно ніколи не знижується. Стабільно висока динаміка приросту має насторожити.
- Метрика веб-сайту є непрозорою. Цей критерій заслуговує на особливу увагу.
- Пріоритетної індексації, яку часто обіцяють журнали-хижаки, не існує. Все відбувається у порядку черги.
- Хижацькі журнали як правило мають періодичність виходу від 6 до 24 разів на рік. Додатково до такої частоти видаються спецвипуски, які “набиваються” псевдонауковими статтями як “мішок з гнилою картоплею”.
Цікаво! Не всі журнали-хижаки є фейком. Деякі з них раніше рецензувалися. Можливо, на момент вибору журналу він був гідною кандидатурою, але актуальні дані потрібно перевіряти також безпосередньо перед публікацією.
До яких хитрощів вдаються журнали-хижаки?
Авторитетні видання дбають про власну репутацію і працюють над іміджем. Це проявляється в якості опублікованого контенту, оформленні сайту, зручності інтерфейсу, доступності засобів зв’язку. З редакціями таких журналів можна вести професійний діалог, вони аргументують кожен аспект.
Журнали-хижаки не націлені на довгострокове співробітництво. Сьогодні вони є, а завтра немає. Тому їх політика покликана негайно отримає гроші. Звідси і обіцянки «золотих гір», «негайної публікації всього і про все» тощо.
Хижацькі журнали прагнуть всіляко позиціонувати себе як щось краще. Вони роблять акцент на статусі, солідності редакції, безлічі імпакт-факторів. Іншими словами, всіляко хваляться і надають собі значимість.
Звичайно, кожен має право на помилку. Але важко уявити, що журнал Скопус може допустити граматичні або фактичні помилки на головній сторінці, або поставить розмите другосортне зображення. Це сигнал про халатність або поверховість підходу.
Журнали-хижаки занадто нав’язливі і агресивно ведуть «загарбницьку» політику. Активно поширений спам і нав’язлива реклама. Їх пропозиції часто виглядають як нав’язування товару в посередніх магазинах. У професійних колах так не прийнято. Можете собі уявити, що журнал Nature буде стелитися перед кожним незнайомим автором і просити про публікації?
Пам’ятайте, якість не може коштувати копійки. Це універсальне правило для будь-якого сегменту. Для того щоб захистити себе від помилок і мінімізувати ризики, потрібен досвід і розуміння системи. А ще – елементарна уважність. Як то кажуть, довіряй, але перевіряй.
Компанія «SOER publishing» (СОЕР паблішинг) пропонує послуги з написання наукових статей Sсopus будь-якої складності, їх публікації, вибору та перевірки журналу. Ми надаємо повний супровід і гарантуємо якість.
